Принципи інвестування у стартапи Маргулана Сейсембаєва

Автор: Сейсембаєв Маргулан

7 ключових критеріїв венчурного інвестування

Цей матеріал розкриває алгоритм прийняття інвестиційних рішень у венчурних фондах. Аналіз стартапу базується на семи послідовних етапах.

1. Проблема (The Problem)

Першочергове завдання інвестора — зрозуміти суть проблеми, яку стартап планує вирішити.

• Чітке формулювання: Засновники повинні вміти сформулювати проблему суспільства або конкретної групи людей в одному реченні. Якщо це неможливо зробити письмово, значить, проблема не до кінця усвідомлена.

• Валідність: Неважливо, наскільки складним є технічний код. Головне — чи існує ця проблема в реальності, чи вона надумана фаундерами. Інвестор оцінює це, спираючись на власний життєвий та бізнес-досвід.

• Висновок: Найгірша стратегія — ефективно робити те, що нікому не потрібно.

2. Рішення (The Solution)

Після верифікації проблеми оцінюється запропоноване рішення.

• Якість та ефективність: Рішення має бути витонченим та значно перевершувати існуючі альтернативи (наприклад, процес займає 3 хвилини замість 4 годин, або коштує в рази дешевше).

• Комплексність: Важливо, щоб стартап вирішував проблему цілком, а не частково. Якщо ви вирішуєте лише частину проблеми ("шматочок"), з'явиться конкурент, який запропонує комплексний продукт і забере ваших користувачів.

3. Команда (The Team)

Це критичний фактор. Оцінка команди відбувається за ієрархією:

1. Порядність (Integrity): Це базовий фільтр. Якщо команда непорядна, успішність продукту не має значення — інвестор ризикує бути ошуканим.

   • Соціальна градація чесності (правило 20/60/20):

     • 20% людей крадуть завжди.

     • 20% людей ніколи не крадуть (люди принципів).

     • 60% поводяться ситуативно (залежно від оточення та контролю).

   • Мета інвестора: Знайти тих самих 20% принципових людей. Часто це люди типу «Givers» (ті, хто віддають): волонтери, благодійники, емпатичні особистості. Такі люди рідко схильні до шахрайства.

2. Емоційна залученість: Наскільки команда «горить» ідеєю.

3. Компетентність: Глибоке розуміння процесу та здатність впровадити рішення в життя.

4. Модель бізнесу (Business Model)

Цей етап можна назвати аналізом операційних ризиків або «диявол у дрібницях». Інвестор перевіряє наявність «багів», які можуть зруйнувати бізнес у майбутньому.

• Ключові питання: Юрисдикція реєстрації компанії, структура власності, оподаткування, бухгалтерський облік, захист інтелектуальної власності (патенти, торгові марки, права на код).

• Часто молоді підприємці ігнорують ці аспекти, що призводить до втрати бізнесу (рейдерство, судові позови) саме на етапі зростання.

5. Таймінг (Timing)

Оцінка своєчасності виходу на ринок.

• Навіть ідеальний продукт може провалитися, якщо ринок до нього не готовий.

• Таймінг впливає на ROI (повернення інвестицій): вчасний вхід може збільшити капіталізацію у 100 разів, невчасний (але з хорошим продуктом) — лише у 10 разів.

• Аналіз базується на глобальних трендах та досвіді інших країн.

6. Монетизація (Monetization)

Здатність проекту генерувати грошовий потік.

• Burn Rate (Швидкість спалювання грошей): Інвестор аналізує, як швидко стартап витрачає інвестиції і коли ці кошти закінчаться.

• Валідація ринком: Монетизація має включитися до того, як закінчиться інвестиційний капітал. Це головний екзамен: якщо суспільство платить гроші, значить, ви вирішуєте реальну проблему. Гроші — це еквівалент вдячності суспільства за вирішення його проблем.

7. Фондування (Funding Strategy)

Оцінка фінансових можливостей самого інвестора підтримати проект до кінця.

• Довжина фінансування: Інвестор має бути впевненим, що його капіталу вистачить, щоб довести стартап до стадії успіху або наступного раунду.

• Правило Парето в стартапах: Останні 20% шляху дають 80% результату. Багато проектів помирають за крок до успіху, бо інвестори втомилися або закінчилися гроші.

• Психологія успіху (Мислення вченого):

  • Звичайні люди зменшують зусилля після кожної невдачі.

  • «Мислення вченого»: кожна невдача наближає до успіху. Якщо для відкриття потрібно 10 спроб, то після 9-ї невдачі вчений подвоює зусилля, бо знає, що успіх гарантований наступним кроком.

• Стратегія: Інвестор повинен уникати ситуацій, де його частка буде розмита або втрачена через брак коштів на дофінансування проекту на фінальних (найважчих) етапах.